Підхід тотальної санітарії під керівництвом громади (CLTS) допомагає громадам проводити власне оцінювання та аналіз відкритої дефекації, мобілізуючи людей до визначення та пошуку рішень для задоволення своїх потреб у санітарії та гігієні. CLTS заохочує людей покращувати своє становище, використовуючи місцеві знання, технології та інновації.

Основна увага CLTS зосереджена на зміні поведінки та колективних діях громади. У цьому процесі використовуються партисипативні методології та заходи, такі як картування громади T.7 та трансектні прогулянки T.52, щоб допомогти громадам проаналізувати свої санітарні практики та фекально-оральні шляхи. CLTS включає в себе ряд кроків від підготовки до тригерного перемикання до пефремикання, пост-перемикання, подальшого спостереження, перевірки та моніторингу дотримання принципу відмови від відкритої дефекації (ODF). Під час "перемикання" громади починають усвідомлювати, що вони їдять лайно один одного, що мотивує їх до ODF. Слово "лайно" навмисно використовується для того, щоб викликати емоційну реакцію і спонукати громаду до дій. Процедура часто триває від трьох до п'яти годин і проводиться за підтримки команди фасилітаторів. Хоча тригерне перемикання є центральним елементом підходу, CLTS також потребує значної "попередньої підготовки" (наприклад, зустрічі з місцевими лідерами та збору інформації) та подальших заходів. Заходи після перемикання та після проведення ODF включають технічну підтримку, повторні візити, перевірку та сертифікацію статусу ODF, урочистості та постійний моніторинг M.2, оцінювання M.3 та навчання (M.6, M.7, M.8). Незважаючи на те, що спочатку зосереджувалася на відкритій дефекації, згодом CLTS була інтегрована з додатковими підходами, такими як розробка програм на ринкових засадах P.8, фінансування та іншими підходами, описаними в цьому Посібнику, включаючи програми з миття рук та менструальної гігієни P.7. Наприклад, засоби, пристосовані для миття рук з милом, часто включаються до критеріїв ODF сертифікації.

Тотальна санітарія під керівництвом школи (SLTS) - це адаптація CLTS для покращення санітарії та гігієни в шкільному оточенні та на території шкільних громад. Підхід використовує школи, як поважні установи в громаді, в якості відправної точки. Шкільні громади «перемикаються», включаючи учнів, вчителів, батьків, комітети з управління школами, працівників шкільної адміністрації та сільських голів. Процес, підхід та ресурси подібні до CLTS. Діти можуть відігравати активну роль як агенти змін протягом усього процесу, але перед початком аналізу слід ретельно оцінити, коли і як їх залучати, дотримуючись принципу "не нашкодь".

Використані засоби та методи

Попереднє тригерне перемикання:

• Спостереження T.28
• KAP опитування T.24
• Залучення місцевих «чемпіонів» T.22

Оцінювання та «перемикання» громади:

• Трансектні прогулянки T.52
• Картування громади T.7
• Шляхи та бар'єри передачі захворювань T.53
• Соціальні норми та використання сорому і відрази T.45
• Залучення місцевих «чемпіонів» T.22
• Публічне зобов'язання T.37

«Після перемикання»:

• Соціальна підтримка T.46
• Винагороди та заохочення T.40 через ODF процес сертифікації
• Спільний моніторинг M.5
• Аудит доступності та безпеки T.1
• Обмін візитами T.12

Після ODF:

• Спільний моніторинг M.5
• Залучення місцевих «чемпіонів» T.22

Застосовність

CLTS спочатку виникла і найбільш широко використовувалася в сільських громадах. Хоча прикладів відносно небагато, CLTS була адаптована до пост-надзвичайних і нестабільних умов, а також до міських умов і поселень біженців (наприклад, у Бідібіді в Уганді і Кокс-Базарі в Бангладеш). Її частіше рекомендують на етапі відновлення, коли потреби громади менш гострі. Через колективний характер підходу, CLTS не рекомендується для громад, в основі яких лежить конфлікт і низька соціальна згуртованість. Викликання відрази може також призвести до почуття сорому, яке, якщо його не усунути, може призвести до стигматизації та знущань над вразливими особами та групами T.45. Цей підхід був адаптований для вразливих територій, особливо з обмеженим доступом, за допомогою децентралізованого підходу, коли місцеві лідери та медичні працівники громади сприяють процесу за допомогою дистанційної підтримки та (або) подальшого супроводу по телефону.

Основні вимоги / Потрібні інвестиції

Перед реалізацією програми слід витратити час на вивчення соціального контексту та фізичного середовища, особливо в умовах пост-надзвичайних та нестабільних ситуацій. Оскільки субсидії не пропонуються, CLTS часто вважається дуже економічно ефективним. Однак це вимагає значних людських ресурсів та потреьує частих візитів до громади на кожному етапі. Фасилітатори для цих заходів на рівні громади потребують навчання та постійної підтримки. Ресурси також необхідні для моніторингу, верифікації та сертифікації ODF.

Докази ефективності

Існує обмежена кількість досліджень, присвячених CLTS, і їх результати неоднозначні, часто через те, що втручання та їх контекст відрізняються один від одного. Також залишаються питання щодо сталості результатів. Отримані дані свідчать про те, що CLTS є найбільш ефективною в невеликих, віддалених, згуртованих селах з сильним місцевим керівництвом, високим рівнем відкритої дефекації та соціальної згуртованості, а також - рідко під час затяжних криз - відсутністю попередньої історії субсидій. У пост-надзвичайних ситуаціях та нестабільних контекстах  ефективність CLTS підвищується, коли вона є частиною інтегрованого підходу до надання медичних послуг.

робити

• Забезпечте проведення необхідного супроводу до перемикання, після перемикання та після ODF.

• Переконайтеся, що фасилітатори мають необхідні навички, ставлення та поведінку, а також дотримуються принципу "не нашкодь", щоб уникнути віктимізації та стигматизації.

• Заохочуйте людей до самостійного виконання завдань і підтримки один одного для розширення можливостей і зміцнення впевненості у власних силах

не треба

• Не покладайтеся виключно на тригерне перемикання (тригери самі по собі навряд чи приведуть до стійких результатів)

• Не проявляйте неповагу до громад, не будьте грубими та не вказуйте людям, що їм робити

• Не вважайте, що всі громади однакові: адаптуйте заходи з реагування до місцевого контексту та потреб різних груп

Практичний приклад

В Афганістані Tearfund впроваджував CLTS у селах репатріантів, зосередивши свої зусилля на сприянні, просуванні, маркетингу та навчанні комітетів з WASH [T.55], залишивши будівництво, виробництво та розповсюдження туалетів місцевій громаді, домогосподарствам та торговцям. Подальші заходи проводилися за допомогою радіо T.38 та просування на рівні громади. Гігієнічні практики були додатково впроваджені завдяки тісній співпраці з муллами T.22, які включили повідомлення про гігієну в навчання громади.

На Філіппінах ЮНІСЕФ запровадив поетапний підхід до «Тотальної санітарії» після тайфуну "Хайян". CLTS, санітарний маркетинг F.21 та масова комунікація C.5 були використані для створення попиту з оголошенням "Нульової відкритої дефекації" (ZOD), коли всі домогосподарства в громаді користувалися гігієнічним туалетом з милом та водою поблизу. Деякі виконавці надавали бідним та вразливим домогосподарствам субсидії в натуральній формі та ваучери для допомоги в будівництві туалетів. Після досягнення ZOD громадам було надано фінансову винагороду для подальшого розвитку об'єктів.