arrow_backEmergency WASH

M.8 Навчання: управління знаннями

Управління знаннями - це процес виявлення, збору, структурування, розробки, перевірки, обміну та ефективного використання організаційних знань. Це міждисциплінарний підхід до досягнення організаційних або галузевих цілей шляхом найкращого використання знань.

Обмін знаннями за межами своєї організації є важливим обов'язком гуманітарних організацій. Обмін сприяє безперервному навчанню на основі досвіду в секторі, заохочує пошук фактичних даних та сприяє засвоєнню отриманих знань ключовими зацікавленими сторонами WASH. Управління знаннями сприяє розвитку культури інновацій та зменшує повторення помилок у секторі. Наприклад, Технічна робоча група з просування гігієни Глобального кластера WASH (GWC) має на меті допомогти GWC обмінюватися інструментами та передовим досвідом через існуючі канали та нові платформи. Існують також різні підходи для покращення своєчасного, широкомасштабного поширення знань на глобальному рівні, включаючи: спільноти практиків (наприклад, у галузі HP, WASH та харчування), платформи обміну знаннями та підтримки, такі як Альянс зі сталої санітарії (Sustainable Sanitation Alliance), Портал знань з WASH у надзвичайних ситуаціях (Emergency WASH Knowledge Portal), центр гігієни COVID-19 (COVID-19 Hygiene Hub), помічник місії Міжнародної федерації Червоного Хреста та Червоного Півмісяця Watsan (International Federation of Red Cross and Red Crescent Watsan Mission Assistant), або ресурсний центр GWC (GWC Resource Centre) та його майбутній Центр знань з WASH (WASH Knowledge Hub).

На оперативному рівні створення технічних робочих груп дає можливість переконатися, що уроки, отримані з попередніх заходів з реагування та поточного моніторингу M.2 поточного реагування, призвели до обміну знаннями в режимі реального часу з метою підвищення якості програми. Керівництво такою групою має вирішальне значення для її успіху і залежить від мобілізації достатніх ресурсів (у деяких випадках спеціальний координатор може фінансуватися ззовні) та готовності експертних організацій залучати своїх співробітників до механізмів координації P.9. Лідерство має важливе значення, але також є важливою активна та інклюзивна участь організацій, залучених до НР. Забезпечення доступності до таких зустрічей та груп є обов'язковою вимогою, тому необхідно використовувати доступні та відповідні канали та технології комунікацій.

Незалежно від того, чи є продукти усними або письмовими, мова та формат є важливими факторами для сприяння їх засвоєнню. Просування гігієни, яке заохочує і сприяє участі місцевих громад і зацікавлених сторін, повинно бути адаптованим до культурних потреб і забезпечувати доступність навчання для постраждалих громад (хоча, на жаль, поки що не є поширеною практикою перекладати всі документи на місцеві мови). Важливо знайти правильні комунікаційні канали та мережі для передачі та обміну знаннями. Не існує єдиного сховища, де можна було б обмінюватися гуманітарними знаннями та ділитися ними на місцевому, національному або міжнародному рівнях. Тому важливо (залежно від знань, якими потрібно поділитися) заздалегідь визначити, хто буде зацікавлений в інформації, і як вони отримають доступ до неї та інтегрують її в свою програму. Поширення знань вимагає спеціального часу та ресурсів.

Систематичний обмін досвідом, отриманим за допомогою систем моніторингу проєктів, механізмів зворотного зв'язку та оцінювання всередині та поза межами організації, стимулює культуру обміну. Це може відбуватися у формі семінарів за участю місцевих зацікавлених сторін, громадських організацій, а також національних і міжнародних гуманітарних суб'єктів. Соціальні медіа T.44 також можуть бути потужним інструментом для розповсюдження ключових висновків, відгуків та демонстрацій.

Тематичні дослідження, інформаційні бюлетені та стислі резюме залишаються найкращими інструментами для обміну знаннями між гуманітарними працівниками. Для того, щоб сектор міг повною мірою скористатися знаннями, отриманими під час попередніх втручань, необхідна повна зміна способу мислення практиків у сфері HP. З самого початку розробники програм з HP повинні визначати та застосовувати уроки, отримані в ході попередніх інтервенцій, до поточних заходів. Вони також повинні виділяти час і ресурси, необхідні для систематичного збору та генерування нових знань протягом усього проєкту, що дозволить іншим особам, організаціям і, зрештою, сектору скористатися їхнім досвідом.

Процес і належна практика

  • Використовуйте існуючі системи або платформи управління знаннями з HP для виявлення відповідних даних та знань або для обміну та сприяння новим знанням в організації.

  • Беріть активну участь у технічній робочій групі HP або подібних групах для обміну досвідом та вивчайте досвід інших.

  • Переконайтеся, що всі ключові матеріали з НР перекладені на відповідні мови (англійська, французька, арабська та іспанська є найбільш поширеними мовами в секторі).

  • Розгляньте різні рівні, на яких необхідне управління знаннями, та передбачте для цього відповідні ресурси (наприклад, фінансування та час).

  • Сприяйте тому, щоб у секторі було прийнято визнавати невдачі та успіхи і використовувати їх для вдосконалення програм.

  • Знайдіть шляхи для обміну та обговорення результатів оцінювання або досліджень з фахівцями-практиками на всіх рівнях (наприклад, оперативному, політичному, місцевому та міжнародному).

  • Використовуйте національні або міжнародні форуми з обміну досвідом щодо питань WASH в умовах надзвичайних ситуацій, такі як конференції (наприклад, щорічний Форум з питань надзвичайних ситуацій в галузі охорони здоров'я навколишнього середовища) або місцеві семінари з обміну досвідом для постійного навчання та обміну знаннями з іншими практиками та дослідниками в галузі WASH та HP.

     

призначення

Систематично збирати, узагальнювати та обмінюватися знаннями, отриманими уроками та фактичними даними з метою підвищення якості програм з просування гігієни (HP).

Important

  • Існують значні прогалини у знаннях та фактичних даних у секторі гуманітарних послуг з WASH. Збір та документування передового досвіду у сфері HP, виявлення нових викликів та поширення інноваційних підходів є важливим для вирішення нових проблем, що виникають у надзвичайних ситуаціях.

  • Локалізація гуманітарної допомоги" - це підхід, який спирається на існуючі місцеві та національні знання і використовує їх для розробки заходів з гуманітарного реагування у сфері WASH.

  • Міжнародне реагування доповнює (а не замінює) місцеві знання. Локалізація дуже важлива для гуманітарної допомоги, оскільки вона може призвести до більш ефективних програм.

  • Для підвищення загальної якості реагування та врахування знань і потреб цільових аудиторій на національному та місцевому рівнях необхідні кращі системи управління знаннями щодо НР у надзвичайних ситуаціях. Система управління знаннями повинна бути включена в усі плани готовності.

  • Управління організаційними знаннями є обов'язком кожної організації для заповнення прогалин у знаннях та посилення інституційної спроможності у сфері HP.

  • Технічні робочі групи з питань просування гігієни та/або спільноти практиків є основними форумами на рівні реагування, де заохочується обмін технічними та контекстуальними знаннями між організаціями.

  • Згідно з дослідженням, проведеним Програмою гуманітарних доказів (Humanitarian Evidence Programme), два найкращих джерела доступу до гуманітарних досліджень - це інформаційні документи та розмови з колегами.

  • Інтеграція та впровадження нових знань і політик у реагування на надзвичайні ситуації часто відбувається повільно та неохоче, що зменшує очікуваний вплив досліджень й оцінок.

References

Огляд практик навчання та обміну знаннями

Cranston, P., Chandak, A. (2016): Strengthening Learning and Knowledge Management: Review of WaterAid’s Approach to Knowledge Management Briefing Paper 2549. 39th WEDC International Conference, Kumasi, Ghana

Онлайн-модуль від Ефіопії з навчання та обміну досвідом у секторі WASH

Ethiopia’s One WASH national programme (undated): Study Session 11: Learning and Sharing in the WASH Sector

arrow_upward