Профілактичні заходи, впроваджені заздалегідь, можуть допомогти зменшити тяжкість стихійного лиха та оптимізувати управління стихійним лихом. Багато надзвичайних ситуацій протікають відповідно до передбачуваних тенденцій, і більшість регіонів, схильних до стихійних лих, є добре відомими. Водночас сценарії стихійних лих і криз стають все складнішими, і традиційні інтервенції з надання допомоги у відповідь виявляються недостатніми. Відтак попередження чи пом’якшення впливу стихійного лиха відіграють важливу роль і повинні розглядатися виконавцями з надання допомоги та розвитку задля реагування на основоположні вразливі місця та розбудови спроможностей, щоб можна було краще впоратися із впливом у майбутньому. Профілактичні заходи, які є невід’ємною частиною планування водопостачання і стратегій національного, регіонального та місцевого розвитку, включають посилення резильєнтності, підвищення рівня готовності до гострих надзвичайних ситуацій і зменшення ризиків стихійного лиха.

Резильєнтність

У своїй основі резильєнтність можна описати як здатність країн, громад, осіб та організацій, які зазнають впливу стихійних лих, криз та відповідних вразливих аспектів, управляти змінами. Цього можна досягнути завдяки прогнозуванню, зменшенню впливу, реагуванню на та відновленню після наслідків негативної події без наражання на ризик довгострокових перспектив. Метою посилення резильєнтності є розробка локальних заходів, які можуть інтегруватися в існуючі структури і процеси та збільшувати спроможності і можливості залучених зацікавлених сторін та їхнього потенціалу до самоорганізації. Цей процес потребує більш довгострокового залучення та інвестицій, а також глибокого аналізу попередніх надзвичайних ситуацій, основоположних причин вразливих місць та існуючих людських, психологічних, соціальних, фінансових, фізичних, природних або політичних активів на різних рівнях суспільства. Важливими компонентами для посилення резильєнтності є розбудова спроможностей, тренінги, освіта, підвищення рівня обізнаності, сенситизація та пропаганда, а також покращення надійності і стійкості впроваджених технологій і послуг водопостачання. Ключові заходи із забезпечення резильєнтності, пов’язані з водопостачанням, включають:

• Впровадження надійної і стійкої інфраструктури водопостачання, адаптованої до місцевих надзвичайних умов та потенційних сценаріїв надзвичайної ситуації
• Розгляд заходів адаптації до змін клімату задля гарантування сталого водопостачання
• Розгляд впливу водопостачання на природний водний цикл та сталість джерела води, у тому числі врахування впливу змін клімату
• Розгляд майбутнього розвитку населення та поселень та їхнього впливу на джерела води
• Розширення розбудови спроможностей для будівництва, ремонту, експлуатації та обслуговування об’єктів інфраструктури водопостачання
• Проведення заходів із популяризації гігієни та підвищення рівня обізнаності
• Запровадження громадських структур (наприклад, комітетів з WASH та клубів здоров’я) та залучення користувачів до управління попитом
• Розробка та покращення протоколів управління непередбачуваними ситуаціями та інноваціями

Надійність – це здатність технології забезпечувати задовільний результат у середовищі, яке змінюється. В умовах надзвичайної ситуації особливо важливо, щоб технології водопостачання були стійкими до поломок і функціонували попри перебої (наприклад, з електропостачанням, дефіцит води чи повені). Відтак надійність потрібно враховувати на ранніх етапах у процесі планування. З огляду на можливі непевності рекомендовано розглядати системи водопостачання, які є функціональними у різних сценаріях (наприклад, точки наповнення на підвищенні у районах, схильних до повеней). Не існує ідеального «рецепту» для планування надійного варіанту водопостачання – у кожної технології є свої особливі сильні та слабкі сторони залежно від місцевого контексту та наявних навичок і можливостей.

Витривалість – це здатність технології працювати впродовж тривалого періоду часу без суттєвого погіршення її стану. Чим довше вистачає технології, тим менше ресурсів знадобиться для її заміни. Чим стійкішою вона є до нормального зносу, тим менше ресурсів потрібно для експлуатації та обслуговування і тим меншим буде ризик її поломки. Технології потрібно обирати після врахування місцевих спроможностей для експлуатації та обслуговування, ремонту і наявності запчастин. У деяких випадках може бути необхідно обирати нижчий рівень обслуговування для уникнення необхідності використовувати важливе обладнання, яке неможливо відремонтувати після його поломки (наприклад, насоси, дробарки тощо). Задля посилення витривалості більшості технологій очищення води потрібно розглянути належні методи попереднього очищення води.

Заходи адаптації до змін клімату стають все важливішими для гарантування сталого водопостачання. Хоча деякі кліматичні тенденції є непевними на регіональному рівні, є достатньо відомостей для інформативного наповнення політики і планування у секторі водопостачання у більшості регіонів. Задля забезпечення стійкості до змін клімату увагу потрібно зосереджувати як на наявних водних ресурсах, так і на попиті. Це включає заходи із захисту джерела води, покращення природного зберігання/поповнення запасів води і моніторингу за джерелом води, водночас зменшення споживання і втрат води стають все важливішими.

Готовність

Готовність включає всі попереджувальні заходи, вжиті з огляду на очікуване стихійне лихо чи кризу задля посилення здатності постраждалого населення та організацій невідкладно реагувати. Готовність є результатом спроможностей, відносин і знань, набутих урядами, гуманітарними агентствами, місцевими громадськими організаціями, громадами та особами для очікування і ефективного реагування на вплив ймовірних, невідворотних загроз. Люди, які наражаються на ризик, і відповідальні організації та установи мають мати можливість здійснити всю необхідну логістичну та організаційну підготовку до потенційної події та знати, що робити у разі настання надзвичайної ситуації. Окрім систем раннього попередження та планів евакуації ключові заходи із забезпечення готовності, пов’язані з водопостачанням, включають:

• Планування на випадок непередбачуваних ситуацій і розробку планів готовності до надзвичайної ситуації для потенційних сценаріїв надзвичайних ситуацій
• Накопичення обладнання і розхідників у секторі WASH
• Підготовку служб оперативного реагування та механізми підтримки стану готовності із чітким розподілом обов’язків та підвідомчості
• Запровадження мереж підтримки серед різних регіонів
• Розбудову спроможностей та навчання волонтерів і персоналу служб екстреного реагування
• Посилення місцевих структур шляхом планування та навчання на рівні громади

Попередження і зменшення ризику стихійного лиха

Зменшення ризику стихійного лиха – це загальний термін для всіх профілактичних заходів, включаючи ті, які описані у частинах про резильєнтність та готовність. Мета полягає у зменшенні ризиків стихійного лиха завдяки систематичним діям з аналізу та зменшення факторів, які до них призводять. Прикладами зменшення ризику стихійного лиха є зменшення масштабу нараження на загрози, зменшення вразливості людей та майна, належне управління земельними ділянками та навколишнім середовищем, а також покращення готовності та систем раннього сповіщення. Належний аналіз ризиків становить підґрунтя для відповідних заходів зі зменшення ризику стихійного лиха шляхом оцінювання потенційного нараження громад на ці ризики, соціальної та інфраструктурної вразливості, а також можливостей громад справлятися з ними.

Міжнародна спільнота все більше визнає важливість підходу зі зменшення ризиків стихійного лиха. Історично виконавці у сфері розвитку не суттєво інвестували у їх зменшення та попередження. Проте впродовж останніх років зменшення ризику стихійного лиха та попередження конфліктів перетворилися на важливі питання, на які реагують через інструменти з надання допомоги, відновлення та розвитку. Непрацюючі або недостатні послуги з водопостачання можуть потенційно спричиняти стихійні лиха, а загрози натомість можуть погіршувати послуги з водопостачання, що може призвести до підвищення загроз. Відтак неминуче потрібно враховувати потенційні ризики стихійного лиха, чи то під час надання допомоги, відновлення чи розвитку. Ключові заходи із забезпечення безпеки води, пов’язані з водопостачанням, включають:

• Зменшення потенційного впливу загрозливих подій на обладнання для водопостачання і послуги (резильєнтність та пом’якшення впливу)
• Забезпечення високого рівня обслуговування і структурного відновлення обладнання для водопостачання і послуг після загрозливих подій (готовність)
• Забезпечення того, що проєкт системи водопостачання реагує на раніше виявлені вразливі місця (краща відбудова і резильєнтність)
• Забезпечення того, що послуги з водопостачання мають мінімальний негативний вплив на суспільство та на природний водний цикл і навколишнє середовище (не нашкодь)