arrow_backEmergency WASH

X.15 Інклюзивне та справедливе проєктування

Доступ до достатньої кількості безпечної, прийнятної, фізично та економічно доступної води для особистого і побутового використання є визнаним правом людини. Послуги та заклади водопостачання часто проєктуються у стандартний спосіб без врахування різноманіття вимог різних груп користувачів. Особливо на етапі швидкого реагування, коли час і гроші є обмежуючими факторами, перевагу віддають традиційним і стандартним проєктам. Проте існує багато різних можливостей і вимог у кожній постраждалій громаді, і традиційні проєкти неминуче призведуть до виключення частки людей із установ і послуг із водопостачання. Інклюзивні проєкти мають розглядатися на всіх етапах реагування і в межах всієї гуманітарної програми і проєктного циклу, а також у стандартних операційних процедурах. Принцип захисту та включення питань інвалідності, віку та гендеру на етапах оцінювання, планування, проєктування, впровадження, моніторингу та оцінки є гуманітарними стандартами, яких потрібно дотримуватися задля забезпечення того, що кожен може реалізовувати своє право на воду.

Інклюзивний та справедливий (чи універсальний) підхід до проєктування враховує різноманіття як невід’ємну частину суспільства, і вимоги та права різних груп та осіб однаково цінуються і належним чином збалансовуються. За оцінками, особи з інвалідністю становлять 15% населення світу і включають осіб різної статі та віку із довгостроковими порушеннями зору, слуху, мовлення, фізичними, психосоціальними та інтелектуальними вадами. Занадто часто інституційні, соціальні та екологічні бар’єри стають на заваді їхній рівній та значущій участі у житті суспільства, та оскільки вони перебувають серед найбільш маргіналізованих осіб у громадах, які зазнали впливу кризи, вони також зазнають непропорційного високого впливу надзвичайних ситуацій та конфліктів.

Інклюзивне програмування має на меті активно залучати всі групи користувачів і визначати та усувати такі бар’єри. Інклюзивний проєкт має на меті створити установи та середовище, які можуть використовувати всі незалежно від віку, гендеру, захворювання, порушення чи інших особливих характеристик. Безпека, захист, гідність та автономність покращують здоров’я та благополуччя, забезпечують системи соціальної підтримки та борються зі стигмою, цілеспрямованим насильством та невіглаством. Часто потрібні лише незначні зміни або вдосконалення проєкту для того, щоб зробити установи у секторі WASH більш інклюзивними, і вони зазвичай пов’язані із незначними додатковими витратами, особливо, якщо їх враховувати на етапі проєктування. Задля забезпечення фізичної доступності потрібно враховувати додатковий бюджет у розмірі 0,5 – 1%, а для непродовольчих товарів та допоміжних пристроїв можуть бути потрібні додаткові 3 – 4%.

Задля забезпечення інклюзивності потрібно належним чином враховувати та активно залучати всі групи потенційних користувачів до процесу проєктування установ і послуг із водопостачання. До такого невичерпного списку входять особи з різними видами інвалідності, особи різного віку (особливо старші особи та діти), хворі або поранені особи, вагітні жінки, а також жінки та дівчата з особливими вимогами щодо безпеки. Люди можуть водночас належати до різних груп користувачів (міжсекціональність), а деякі групи потенційних користувачів можуть бути схованими або менш видимими. Надзвичайно важливо, щоб установи будувалися з точки зору відповідних осіб, яких вони стосуються, і з такими особами потрібно консультуватися та активно залучати їх до процесу проєктування і впровадження програми. Інакше невидимість у даних призведе до невидимості у програмах. Дані потрібно розбити з огляду як мінімум на стать, вік та інвалідність, і різні групи користувачів мають брати значущу участь у всіх етапах проєктного циклу для визначення вимог, бар’єрів, факторів, які їх уможливлюють, і ризиків.

Для інклюзивного програмування потрібен підхід із роботою у двох напрямках, що поєднує інклюзивну оптимізацію у програмах у секторі WASH із цільовими інтервенціями для осіб з інвалідністю. По-перше, основні інтервенції, спроєктовані для всього населення, мають включати осіб з інвалідністю, наприклад, доступні точки наповнення із чіткими позначеннями. По-друге, програми у секторі WASH мають реагувати на конкретні вимоги осіб з інвалідністю, надаючи цільові інтервенції, наприклад, врахування потреб у транспортуванні та адаптовані каністри. У межах обох напрямків значуща участь осіб з інвалідністю є надзвичайно важливою та може досягатися шляхом розробки партнерства зі спільнотою осіб з інвалідністю.

Інтервенції, адаптації та/або вдосконалення проєкту задля забезпечення інклюзивного підходу до водопостачання можуть бути такими:


Оцінювання та моніторинг

  • Збір якісних та кількісних даних про групи користувачів та забезпечення їх розподілу за статтю, віком та інвалідністю.
  • Підвищення рівня обізнаності та розбудова можливостей персоналу, соціальних працівників та партнерів для розуміння статі, віку та інвалідності, універсального проєкту, визначення конкретних вимог, ризиків та можливостей різних груп користувачів.
  • Інклюзивний моніторинг реагування задля забезпечення включення всіх груп користувачів.
  • Консультування з різними групами користувачів, у тому числі особами з різними видами інвалідності, різної статі та віку для отримання інформації про місце розташування, доступність, проєкт та користування і для розуміння бар’єрів стосовно установ і послуг із водопостачання.
  • Залучення організацій осіб з інвалідністю та осіб старшого віку до реагування у секторі WASH та отримання порад від спеціалізованих організацій про те, як гарантувати доступність санітарних установ.
  • Партнерство з місцевими та національними організаціями осіб з інвалідністю у процесі реагування у секторі WASH та посилення спроможностей організацій осіб з інвалідністю за потреби.
  • Забезпечення представництва всіх відповідних груп користувачів у громадських комітетах у секторі WASH та оцінюванні програм у секторі WASH. Забезпечення того, що організації осіб з інвалідністю та інші відповідні організації мають значущий доступ до кластеру WASH або подібних координаційних механізмів у секторі WASH. Забезпечення наявності достатніх коштів для підтримки такого доступу.
  • Забезпечення і передбачення бюджету на раціональні адаптації там, де відсутнє основне рішення, задля забезпечення участі і доступу осіб з інвалідністю на рівні з іншими.
  • Забезпечення доступних механізмів надання зворотного зв’язку і скарг для осіб із різними видами інвалідності.


Наявність доступних установ із водопостачання

  • Проєктування мінімум 15% всіх громадських точок наповнення як вільних від бар’єрів та як якомога доступніших.
  • Розгляд можливості створення індивідуальних інклюзивних точок наповнення.


Дорога до установи

  • Мінімізація відстані між громадськими чи спільними установами і домівками та притулками шляхом розміщення доступних точок наповнення та інших установ у секторі WASH на відстані до 50 метрів від індивідуальних притулків на етапах реагування на надзвичайну ситуацію та до 30 метрів у межах довгострокових інтервенцій. Це можна зробити, наприклад, шляхом забезпечення водопровідною водою вдома або біля будинку, встановленням резервуару для дощової води або резервуару для зберігання води біля будинку, встановлення побутової криниці на території будинку особи з інвалідністю або встановлення комунальної криниці неподалік. Індивідуальні рішення як цільові дії потрібно супроводжувати підвищенням рівня обізнаності громади задля уникнення посилення стигматизації та потенційної шкоди.
  • Пропонування затінених місць відпочинку на шляху до джерела.
  • Встановлення чітких позначень про доступні точки наповнення та надання інформації в різних форматах, наприклад, піктограми, текст та/або аудіо.
  • Забезпечення штучного освітлення у та по дорозі до точок наповнення задля забезпечення безпеки і доступності. Інші пов’язані з водою види діяльності (наприклад, прання одягу, миття продуктів харчування тощо) можна перенести до джерела води, щоб уникнути проблем із перенесенням води у великій кількості.
  • Покращення можливості добиратися до джерел води по рівній, твердій, прямій та неслизькій доріжці (в ідеалі шириною 180 см, мінімум – 90 см), облицьованій камінням або із забезпеченням вказівних мотузок або інших позначок для осіб із порушеннями зору, щоб вони могли знайти воду.

 

Доступ до установи

  • Встановлення сигналів на вході для осіб із поганим зором, наприклад, змінивши текстуру на підлозі або використовуючи контрастні кольори.
  • Якщо потрібні сходи або рампа, забезпечення і того, і іншого за можливості, або пріоритет рампи порівняно зі сходами. Кут нахилу має бути якомога меншим (в ідеалі 1:20, але не крутіший ніж 1:12) із проміжними платформами, якщо рампа є довгою. Сходи мають бути однакової висоти і глибини із позначеними краями та поручнями. Подвійні поручні з обох боків є особливо важливими у небезпечних районах (наприклад, біля ставка чи річки). Потрібно уважно продумати доріжку, яка веде до сходів чи рампи та яка також має бути легкодоступною.
  • У разі огородження точки наповнення (наприклад, для того, щоб не пускати туди тварин) потрібно забезпечити наявність воріт мінімум 90 см шириною, які відкриваються назовні із найменшими можливими для цього зусиллями та із достатньо великою ручкою (тільки не круглою), щоб могли заїхати користувачі на інвалідних візках.
  • Встановлення насосу на краю постаменту та спорудження бетонної основи дозволяє користувачам на інвалідних візках сидіти у процесі качання води, та їм не потрібно заходити на зазвичай слизький постамент.
  • Якщо потрібно заходити на постамент, він має бути на тому ж рівні, що і оточуюче середовище із бордюром чи рампою для уможливлення заїзду користувачів на інвалідних візках. Поверхня має бути не слизькою та давати достатньо простору для маневрування.

 

Використання установи

  • Забезпечення насосу із довгим Т-подібним поручнем чи Р-подібною ручкою (довжиною приблизно 105 см) на підходящій висоті для того, щоб могли дістати особи на інвалідному візку, діти та невисокі особи. Для уможливлення одночасного викачування води та тримання контейнеру носик та ручка насосу мають бути під кутом 90 по відношенню один до одного, і носик має бути на висоті приблизно у 70 см над постаментом.
  • Обладнання відкритих криниць простими тягловими пристроями (наприклад, механізм намотування з важелем) та ножні насоси (енергія ніг). Коли неможливо встановити механізм для підняття, потрібно забезпечити безпечне місце, де можна стояти чи сидіти разом із піднятою стінкою криниці (між бедром і талією та нижче для користувачів на інвалідному візку; мінімальна висота – 50 см).
  • Забезпечення блоків для підняття біля точки наповнення для того, щоб спростити і зробити безпечнішим підняття контейнерів у два етапи, коли їх переносять на голові.
  • Бажано встановити два крани: один на висоті 80 – 100 см для людей на інвалідних візках та другий вище для осіб, яким важко нахилятися. В обох випадках це має бути достатньо високо, щоб можна було помістити внизу контейнер. Якщо кран розміщений над басейном, то він має бути таким, що до нього можна дістати і сидячи, і стоячи. Великі крани є кращими ніж маленькі, і особливо рекомендовано встановлювати так звані лікарняні крани. Слід уникати кранів із вентилями, та краще їх замінювати кранами із важелями.

 

Перенесення, зберігання та використання води

  • Потенційне забезпечення доступними контейнерами чи засобами мобільності для сприяння перенесенню води. Контейнери для води можна носити безпосередньо на голові, на спині чи в руках, використовуючи стійку чи перекладину, або опосередковано, використовуючи, наприклад, тачку. Контейнери для води також можна перевозити на підніжжі чи під сидінням інвалідних візків або на причепі до інвалідного візка. Корисними контейнерами є каністри, відра та миски, скляні посудини або пляшки для води (кожен з цих видів має свої переваги та недоліки). Особам на інвалідних візках може бути простіше транспортувати воду, і це може бути їхнім внеском до виконання домашніх обов’язків.
  • Розповсюдження питної води через кран, приєднаний до контейнера для зберігання. Хоча такий контейнер може наповнюватися членом сім’ї, його розміщення в домогосподарстві та висота від підлоги мають бути такими, щоб член сім’ї з інвалідністю міг легко дістати до нього та використовувати його задля гарантування його автономності.
  • Забезпечення приватності для купання для осіб з інвалідністю. Внутрішнє джерело води із гарною дренажною системою буде оптимальним варіантом. Для того, щоб можна було відпочити і сісти в процесі купання, можуть знадобитися лавки, але і водонепроникні інвалідні візки можуть бути альтернативним варіантом. У природних джерелах води також корисним може бути поручень із мотузки чи бамбуку, який веде у джерело.
  • Розгляд можливості рукомийників та дошок для прання одягу і миття посуду.

 

Поширення інформації

  • Поширення всієї необхідної інформації про WASH та повідомлень із метою популяризації гігієни із використанням відповідних та різноманітних каналів комунікації (наприклад, великі постери, гучномовці, проста для розуміння мова, графіки та діаграми).
  • Повідомлення про доступні установи WASH, у тому числі точки наповнення та місця для миття, із чіткими позначеннями.

Jones, H., Wilbur, J. (2014): Compendium of Accessible WASH Technologies WEDC, WaterAid, Share, UK

Jones, H., Reed, B. (2005): Water and Sanitation for Disabled People and Other Vulnerable Groups WEDC, Loughborough. UK

ADCAP Consortium (2018): Humanitarian Inclusion Standards for Older People and People with Disabilities CBM, HelpAge, Humanity & Inclusion., Bensheim, London, Lyon. Germany, UK, France

CBM (2017): Humanitarian Hands-On Tool. Step-by-Step Practical Guidance on Inclusive Humanitarian Field Work CBM, Bensheim. Germany

DIAUD & CBM (2016): The Inclusion Imperative: Towards Disability-Inclusive and Accessible Urban Development Disability Inclusive and Accessible Urban Development Network (DIAUD) and CBM

IFRC, Humanity & Inclusion, CBM (2015): All Under One Roof: Disability-Inclusive Shelter and Settlements in Emergencies IFRC, Geneva. Switzerland

IASC Task Team on Inclusion of Persons with Disabilities in Humanitarian Action (2019): Guidelines on Inclusion of Persons with Disabilities in Humanitarian Action

Humanity & Inclusion (2018): Disability Data Collection. A Summary Review of the Use of the Washington Group Questions by Development and Humanitarian Actors

UNICEF (2017): WASH Guidance. Including Children with Disabilities in Humanitarian Action UNICEF, New York. USA

UNICEF (2018): WASH Technical Paper. The Case for Investment in Accessible and Inclusive WASH UNICEF, New York. USA

World Bank Group (2017): Including Persons with Disabilities in Water Sector Operations World Bank Group, Washington D.C. USA

arrow_upward