Можна збирати, аналізувати та організовувати дані про функціональність, ефективність, операційні витрати та якість мережі водопостачання із метою покращення управління, експлуатації та безпеки водопостачання у містах та сільських районах. Для того, щоб бути ефективними, ці дані, які складаються з вимірювань, статистики, геоданих та якісних даних, мають опрацьовуватися у вигляді інформації (визначеної як відомості, отримані на основі даних) та передаватися відповідним виконавцям. Таку інформацію згодом можна використовувати для оцінювання, моніторингу, управління та покращення водопостачання, сприяння отриманню ресурсів та планування проєктів у секторі водопостачання.

Оцінювання існуючих інформаційних систем

Інформаційні системи складаються з інструментів та компонентів для організації та повідомлення інформації у межах установи чи програми, включаючи ті, які ґрунтуються на людській взаємодії, паперових, аудіо та цифрових інструментах. Інформаційні та комунікаційні технології охоплюють електронні інструменти, які використовуються для збору, організації, зберігання, отримання доступу, опрацювання чи передачі даних.

Потрібно дотримуватися політик країни щодо інформаційних та комунікаційних технологій (якщо такі є), і потрібно залучати органи влади у секторі водопостачання, за можливості, до відбору належних інформаційних та комунікаційних технологій. Перш ніж вирішувати, чи необхідна нова система для збору та управління інформацією, потрібно оцінити існуючі системи, які могли вже існувати до настання надзвичайної ситуації. Одним з інструментів для картування цих систем є діаграма потоку даних, що є методом проведення аналізу для картування вхідних даних, процесів і вихідних даних у межах системи, таким чином моделюючи, як збираються і передаються дані. Діаграми потоку даних мають чотири елементи: 1) зовнішні установи (організації за межами системи); 2) процеси (трансформації чи зміни в даних); 3) бази даних (зберігання фізичних даних, наприклад, записник чи комп’ютерний файл); 4) потік даних (передача даних між попередніми елементами). Інформація про ці елементи отримується завдяки проведенню інтерв’ю та спостережень за управлінням даними та існуючими записами. Отримані в результаті діаграми потоку даних можна використовувати для розуміння існуючих процесів (наприклад, Які дані збираються?, Хто залучений?, Як розповсюджуються дані?, Хто має доступ до даних?) та для моделювання потенційних змін до інформаційних систем.

Під час оцінювання поточних інформаційних систем або розгляду можливості внесення змін важливо враховувати такі запитання, як:

• Які види рішень можуть ухвалюватися для підтримання чи покращення мережі водопостачання (наприклад, ремонт точок наповнення, очищення води)?
• Яка інформація необхідна для ухвалення таких рішень (наприклад, функціональна/не функціональна, забруднена/безпечна)?
• Як будуть збиратися такі дані та хто або що) буде опрацьовувати і аналізувати такі дані (наприклад, персонал місцевих НУО, комітет точки наповнення, датчик)?
• Кому потрібно побачити інформацію для ухвалення рішень (наприклад, місцевим органам влади, гуманітарній організації, місцевому медичному персоналу, домогосподарству)?

Інструменти інформаційних та комунікаційних технологій для сектору водопостачання

Оптимальна інформаційна система залежить від видів даних, які будуть збиратися (наприклад, числові, текстові, візуальні), коли вона потрібна (на один раз, періодично або постійно; зворотний зв’язок чи система реагування), в якому напрямку будуть рухатися дані (односторонньо чи інтерактивно) та як вони будуть передаватися (наприклад, вручну чи електронно). Існує багато паперових та мобільних інструментів для збору інформації, пов’язаної із забезпеченням безпечною водою, які часто ґрунтуються на файлах Excel та текстовому програмному забезпеченні. Такі інструменти можуть використовуватися для однієї системи або для синтезу інформації із численних мереж водопостачання, наприклад, у межах регіону чи комунального підприємства у секторі водопостачання. Важливими технологіями картування у секторі водопостачання є GPS (глобальна система позиціонування) для визначення місця розташування мережі водопостачання або її компоненту та GIS (географічна інформаційна система) для візуалізації та аналізу даних на основі локації. Мобільні інструменти для картування точок наповнення використовують GPS та камеру для проведення інвентаризації сільських точок наповнення шляхом збору даних про точку наповнення та її місце розташування; у минулому такі заходи записувалися на папері і з використанням спеціальних GPS пристроїв.

Мобільні телефони також використовуються для покращення операцій з оплати комунальних платежів за водопостачання, наприклад, відслідковування клієнтів та виставлення рахунків (і уможливлення оплати) за воду із використанням мобільних грошей, безконтактної оплати картками чи текстового інтерфейсу у смартфоні, а також для повідомлення клієнтів про перебої у наданні послуг. Мобільні телефони також можуть використовуватися для збору і зведення результатів тестів якості води, які вводяться в телефон в ручному режимі, за допомогою камери телефону або приєднаних датчиків для записування і опрацювання результатів.

Зрештою, тоді як більшість мобільних застосунків залежить від введення даних людьми, існують також автоматичні системи збору даних, які безпосередньо записують, опрацьовують та передають дані, і такі системи є надзвичайно важливими у випадках, коли доступ і людські ресурси є обмеженими. Приклади включають датчики, які вимірюють функціональність ручного насосу чи очищення води, їх діяльність та використання; управління активами; рівень води у резервуарі для зберігання; параметри якості води після очищення, наприклад, залишковий хлор, а також рівні виробництва та споживання води.

Сталість інформаційних систем

Тоді як інформаційні системи оптимально покращують сталість і діяльність мереж водопостачання, такі системи й самі мають обслуговуватися. Вони також пов’язані з багатьма викликами, наприклад, відсутністю залучення користувачів і неспроможністю системи працювати, як очікувалося, або надавати корисну інформацію.

Із швидким темпом технологічного розвитку постійно виникають нові інструменти інформаційних та комунікаційних технологій. Різноманітні гуманітарні виконавці можуть використовувати різні інструменти, що може потребувати додаткових зусиль для гармонізації даних та інформаційного потоку. Сталому функціонуванню та використанню інформаційних та комунікаційних технологій може сприяти забезпечення того, що нові інструменти та інформаційні системи посилюють існуючі практики. Оскільки дані потрібно опрацьовувати, оновлювати та конвертувати в інформацію, яка має бути корисною, потрібно провести ретельне оцінювання інформаційних систем або інструментів інформаційних та комунікаційних технологій стосовно повного життєвого циклу і порівняти з потенційними перевагами задля забезпечення наявності ресурсів і бажання їх використовувати, щоб обґрунтувати таку інвестицію.