Постраждалі громади мають право брати участь у прийнятті рішень, які їх стосуються. Крім того, активне залучення людей до проєктування та управління об'єктами та послугами WASH може призвести до підвищення ефективності програм, забезпечення доступності об'єктів, задоволення різних потреб та сприяти формуванню почуття власності та відповідальності. Корегування проєктів та їх "прикрашання" (візуальне покращення оточення, T.4), таке як встановлення дзеркал, гачків або оздоблення, також можуть допомогти зробити об'єкти приємнішими та більш привабливими для використання, а також підвищити гордість людей за них. Ефективна утилізація твердих відходів P.5 також сприяє підвищенню візуальної привабливості середовища. Забезпечення того, щоб об'єкти виглядали безпечними та приватними для всіх, також є життєво важливим для створення почуття власності та відповідальності.

Постраждалі громади та місцеві органи влади не будуть автоматично брати на себе відповідальність за обслуговування систем WASH; часто вони вважають, що це обов'язок постачальника послуг. Тому навіть в умовах надзвичайної ситуації важливо, щоб постачальники послуг вирішували питання управління об'єктами WASH після їх від'їзду або в довгостроковій перспективі.

Таке планування є командною роботою, в якій беруть участь як інженери з WASH, так і фахівці з просування гігієни. Однак, часто саме на групу з питань просування гігієни лягає обов'язок проводити обговорення з громадами щодо технічного обслуговування та догляду об'єктів, а також того, як і ким це буде здійснюватися. Догляд може включати прибирання туалетів і зон загального користування та поповнення запасів мила і води в місцях для миття рук. З часом буде потрібен ремонт різного рівня як туалетів, так і пунктів водопостачання.

Певної шкоди можна запобігти, переконавшись, що засоби використовуються належним чином і маленькі діти не граються з ними. У деяких ситуаціях може бути доречним і можливим оплачувати послуги доглядачів (наприклад, у громадських туалетах, які є спільними для багатьох людей, під час спалахів епідемій для зменшення ризиків забруднення або там, де необхідне нормування води), але заохочення членів громади також брати на себе відповідальність за догляд та моніторинг об'єктів залишається важливим.

Широко поширеною є думка, що громади можуть автономно управляти своїм водопостачанням, але на практиці це не завжди підтверджується. Для ефективного та сталого управління часто потрібна зовнішня підтримка з боку місцевих органів влади та інших суб'єктів - особливо в умовах надзвичайних ситуацій або у випадку функціонування більш складних систем.

Громада, яка постраждала від стихійного лиха, може складатися з чоловіків і жінок різного походження, з різним рівнем освіти та доступу до ресурсів. Можуть існувати соціальні розбіжності, пов'язані зі статтю, інвалідністю, соціально-економічним становищем та релігією. Ці відмінності можуть підірвати або перешкодити виникненню почуття спільної власності. У надзвичайних ситуаціях соціальна організація може бути ще більше порушена, коли люди змушені покидати свої домівки. У такому випадку формування почуття власності та відповідальності може бути складним завданням, і єдиним життєздатним довгостроковим рішенням можуть стати домашні санітарні споруди. Лідерство може бути сильним в одних громадах і слабким в інших. Люди можуть бути настільки травмовані, що взагалі не бажають брати участь у роботі гуманітарних організацій або взаємодіяти з ними. Така різноманітність і відсутність однорідності може ускладнити управління громадою. Крім того, кожна надзвичайна ситуація відрізняється від інших. Як наслідок, жодна стандартна модель не може бути застосована до експлуатації та технічного обслуговування (O&M). Управління громадою не завжди може бути рішенням проблеми.

Майже напевно будуть потрібні зміцнення потенціалу та підтримка сфери експлуатації та технічного обслуговування. В ідеалі, вони повинні підтримуватися після завершення проєкту. Коротких навчальних курсів для громади з питань технічного обслуговування недостатньо. Нереально просто передати об'єкти громаді, якщо вона не готова повністю самостійно впоратися з проблемами експлуатації та технічного обслуговування.

Process & Good Practice

• Сприяйте налагодженню зв'язків між проєктом і відповідними державними секторами та залучайте будь-які організації, які можуть сприяти сталому розвитку, такі як органи управління водними ресурсами, відділи охорони здоров'я, департаменти соціального забезпечення, місцеві неурядові організації, релігійні групи або приватний сектор. Якщо дозволяє ситуація, ініціюйте (або підтримуйте та сприяйте проведенню) зустрічей між представниками місцевих та національних органів влади для обговорення політики та стратегії. Передбачте для цього кошти в бюджеті.

• Зрозумійте вподобання громади щодо проєктування туалетів та поговоріть з якомога більшою кількістю людей, навіть в умовах гострої надзвичайної ситуації. Отримайте відгуки щодо проєктів та переконайтеся, що за потреби вносяться зміни та модифікації (F.7 та F.15). Аудит доступності та безпеки T.1 є корисним інструментом для підтримки цього.

• Визначте існуючі структури та механізми експлуатації та технічного обслуговування (замість того, щоб автоматично створювати нові комітети з WASH) та співпрацювати з ними, де це можливо і доцільно. У короткостроковій перспективі група з планування може бути більш придатною, ніж комітет, і може сприяти формуванню почуття відповідальності, на яке згодом можуть спиратися урядові програми.

• Дайте можливість чоловікам, жінкам, дівчатам і хлопчикам визначити, як будуть обслуговуватися об'єкти у разі виникнення проблем. Для полегшення обговорення різних варіантів експлуатації та обслуговування можна використовувати малюнки.

• Розгляньте можливість укладення офіційних угод та контрактів з громадою в тих випадках, коли є доцільним створення громадських структур (наприклад, комітетів). Укладайте контракти після завершення обговорень і чіткого визначення ролей та обов'язків. Переконайтеся, що існуючі або нові структури громади (наприклад, комітети та управлінські групи) включають всіх представників громади - чоловіків і жінок, осіб з обмеженими можливостями, людей похилого віку та молодь.

• Виберіть відповідні тренінги та адаптуйте їх, а не проводьте однотипні заняття. Забезпечте розуміння людьми (чоловіками, жінками та дітьми) питань та практичних наслідків технічного обслуговування та допоможіть їм скласти власні плани. Залучайте більш широку спільноту до процесу шляхом проведення структурованих зустрічей у громаді.

• Почніть навчання якомога раніше: не залишайте їх на кінець програми. Виділіть ресурси на самому початку і надайте можливість для підвищення кваліфікації до завершення програми.

• Визначте шляхи підвищення почуття власності у громади. Нещодавні дослідження показали, що якщо громади дають свої імена або назву об'єктам, їхнє почуття власності зростає. Офіційні церемонії відкриття також можуть допомогти, так само як і уникнення брендингу агенції або донора. Корисними стратегіями також можуть бути визначені громадою грошові або трудові внески - хоча це не завжди доречно в умовах надзвичайної ситуації - але також може бути корисною стратегією.

• Оцініть, чи є потреба у виплаті заохочень доглядачам або у залученні спеціалізованих компаній для обслуговування та прибирання. Це може бути необхідним, особливо там, де санітарні приміщення спільно використовуються великою кількістю людей і потребують регулярного прибирання для підтримання їх у придатному для використання стані. Виокремлення об'єктів на меншу кількість сімей може допомогти уникнути цього, але це потрібно буде обговорити та узгодити з громадами.

• Оцініть готовність та спроможність зацікавлених сторін підтримувати туалети в громадських місцях (ринки, громадські центри, їдальні, вокзали тощо). Такі місця, як правило, потребують оплачуваного обслуговуючого персоналу, але в деяких ситуаціях добре вмотивована група громади може бути готова взяти на себе ці обов'язки. Торговці можуть бути готові надати невелику суму для фінансування наглядача за вбиральнями на ринках. Комітети чи асоціації можуть бути корисними структурами для обговорення таких питань.

• Встановіть тарифи або механізми відшкодування витрат, якщо це потрібно, шляхом обговорення з ключовими представниками громади (наприклад, лідерами громад, жінками та вразливими групами). Відшкодування витрат повинно обговорюватися якнайшвидше і ґрунтуватися на здатності та готовності людей платити, а також у співпраці з тими, хто може підтримати ініціативи, що приносять прибуток (наприклад, сільські ощадно-позичкові асоціації), або допомогу грошима та ваучерами P.8.

• Забезпечте якнайшвидше запровадження механізмів моніторингу M.2 та зворотного зв'язку T.13 і охоплення ними всіх верств населення, у тому числі людей з обмеженими можливостями. Зворотній зв'язок допоможе виявити такі проблеми, як прийнятність, конфіденційність, безпека та функціонування комітетів/груп користувачів.

• Залучіть до моніторингу управління водопостачання або аналогічну установу; їх участь є особливо важливою. Члени громади та групи також повинні заохочуватися до моніторингу проблем як засобу підвищення обізнаності щодо сталого розвитку. Проблеми та поломки можуть бути змодельовані, щоб оцінити, чи знають люди, що робити за таких обставин M.2.